ПОДІЛИТИСЯ

Історія наших взаємин з міськрадою м. Павлограду довга, заплутана і поки що не набула логічного завершення.

Короткий екскурс в історію. Через невирішеність житлових проблем внутрішньо переміщених осіб, які обрали місцем мешкання м. Павлоград, Український фонд соціальних інвестицій виділив кошти для проведення ремонту будинку, який слугував би тимчасовим житлом для тих, хто знаходяться в найбільш скрутному становищі. Гроші були передані відповідним підрозділам міської ради м. Павлоград, і закипіла робота. Ремонт був завершений у червні 2019 року, а 26.06 об’єкт пафосно відкрили та в той же день Рішенням виконкому міськради 19-ти особам були виділені квартири та видані ордери. Тоді ж будівлю ввели в експлуатацію та передали на баланс міськради.

У вересні 2019 були укладені договори на надання тимчасового житла, але ні у червні, ні у вересні поріг будинку орендатори переступити так і не змогли.

З’ясувалось, що приміщення хоч і відремонтоване коштами Фонду, але для проживання непридатне, тому що його не підключено до електромережі, а з часом виникли проблеми й з теплопостачанням. Яким чином відбулось введення в експлуатацію – невідомо, відповіді на це питання від міськради ми так і не отримали.

А тим часом пауза набувала непристойної тривалості, додавала гостроти і служба охорони, що боронила усі входи в будинок від законних орендаторів, в числі яких люди з інвалідністю, багатодітні родини та інші категорії населення, які держава взагалі-то мусить захищати. Терпіння у людей тріснуло, чиновники ж радили укладати договори на комунальні послуги і, взагалі, – приходити завтра.

Наступним казусом стала тріщина в стіні будівлі. Як вона могла з’явитись у відремонтованому будинку, хто і за яких обставин її виявив, нам і досі невідомо. Перші згадки про неї з’явились у відповідях на запити переселенців на Урядову гарячу лінію, що перенаправлялись до Павлоградської міської ради. Із відповідей на згадані запити, ми дізнались, що Український фонд соціальних інвестицій був повідомлений про тріщину в стіні співробітниками міської ради. У листі ж Фонду до міського голови, датованого 03.10.2019, міститься прохання не заселяти людей до усунення розлому в стіні, виявленого напередодні.

24.10.2019 перший заступник міського голови В.С. Мовчан на запит ГО “ПÔѲה” повідомив, що тріщина є і може нести загрозу, тому орендатори до приміщення не допускатимуться до усунення. 13.12.2019 той самий Мовчан на питання правозахисників – ну як там у вас справи? – видав геніальне. Акт обстеження приміщення не складався (як ми розуміємо – ні під час “виявлення”, ні під час “роботи” над усуненням), станом на 12.12.2019 стіни будівлі цілі. Коротше кажучи, з 03.10 по 12.12 ніхто про ту тріщину і тих переселенців не згадував і не згадав би, якби правозахисники не буцали. Що там насправді відбувалось протягом двох місяців можна тільки здогадуватись, оскільки за традицією ні актів, ні звітів, ні будь-яких інших підтверджень активності міськрада Павлограда не надає.

Паралельно зі спробами витягнути з міськради інформацію, правозахисники не забули повідомити правоохоронні органи про ситуацію, що склалась. 31.10.2019 була подана заява по ст.162 ККУ, на яку поліція теж відреагувала оригінально – не внесла відомості про відкриття кримінального провадження в ЄРДР та перенаправила матеріали на дільничного. Той теж відзначився – з’ясував обставини шляхом опитування орендарів, які ще кроку не ступали в дім. Отриману інформацію було направлено до ГУНП, де її опрацювали (як?) і, зробивши запит у Фонд (про що? для чого?), заспокоїлись. Юристи ж СІЧі згідно процедури оскаржили бездіяльність поліції в суді. На засідання, що відбулось 28.11.2019, відповідачі не з’явились, дата переносу наразі невідома. Паралельна скарга в прокуратуру теж нічого не дала, адже матеріали були перенаправлені на поліцію, а в неї позиція одна – чекаємо відповіді Фонду на запит. Що запитували не кажуть.

Чергова обіцянка міськради поселити переселенців 18.12.2019 не викликала довіри, але ключі таки були роздані і люди потрапили до помешкань. І, до речі, ухвалою суду поліцію змушують таки внести справу до ЄРДР, тож далі починаються основні веселощі. Ми добиватимемось покарання для міськрадівців, які стільки часу водили козу довкола правди і перешкоджали людям жити нормально. Також вимагатимемо переукладання договорів з урахуванням часу, що сплинув, і отримання за цей період компенсації.

Вишенькою на торті – просто набір фактів:
– термін користування тимчасовим житлом – рік;
– подовжити чи не подовжити – вирішує комісія, яка аналізує факти та обирає родини в найскрутніших обставинах;
– початком користування тимчасовим житлом є дата укладання договору, у нашому випадку – вересень 2019;
– відремонтований будинок розрахований на проживання 42-х осіб, а заселяють тільки 19.
– у листопаді переселенці отримали рахунки на оплату комунальних послуг за тими адресами, де вони не мешкають.

Тож, працюємо далі.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут