ПОДІЛИТИСЯ

У вересні 2020 року в Україні офіційно зареєстровано 1515 осіб зі встановленим ВІЛ-позитивним статусом, у 382-х людей діагностували СНІД, зафіксовано 175 смертей, зумовлених СНІДом.

Центр громадського здоров’я.

Офіційна статистика не залишає місця для оптимізму. Але цікаво, чи була б вона такою страшною, якби максимальна кількість людей орієнтувалась в темі, про яку сьогодні у нас піде мова?  Ми от не впевнені, тож починаймо. 

Де водиться біда?


Основним шляхом інфікування був і залишається незахищений гетеросексуальний статевий контакт. Дуже часто особа, яка інфікує свого партнера чи партнерку, сама не знає про те, що несе загрозу.  Хвороба може безсимптомно жити в організмі до десяти років, а люди, які не визначають свою поведінку як ризикову (наркотики не вживаю, з ким не попадя не сплю, ну бувало без презервативу, але не часто і по любві), здебільшого не сприймають ВІЛ як реальну небезпеку для себе і близьких людей. Загалом сконтактуватися з патогенним мікроорганізмом можна в безліч способів, включаючи: укуси, поранення під час операції, переливання крові, погано обрані презервативи, спільний посуд та розчин для введення наркотиків, оральний секс і т.д. і т.п. У випадку сумнівів пронесе чи не пронесе краще перепитати у фахівців СНІД-центру.

Безпечними вважаються: кал, сеча, піт, сльози, соплі, мокрота і блювотиння без видимих домішків крові. Також не було задокументовано жодного інфікування ВІЛ через уколи чи дотики до шприців, викинутих у громадських місцях. Пошкодження у цьому випадку зазвичай спричиняються невеликими голками з порожнинами, що містять лише незначну кількість крові і життєздатність навіть наявного вірусу є сумнівною. У дослідженні шприців, що використовувалися для введення медичних препаратів ВІЛ-інфікованим пацієнтам, лише у 3,8% було виявлено РНК ВІЛ. До того ж вірус при кімнатній температурі може протриматися живим три тижні лише у 8% шприців, за більш високої температури до кінця першого тижня доживає менше 1%.
Тож, не панікуйте, але будьте обережними. І якщо халепа трапилась…

Постконтактна профілактика (ПКП)


Вона призначається ВІЛ-негативним пацієнтам відразу після небезпечного контакту, що загрожує передачею вірусу. Ці послуги включають першу допомогу, консультування і оцінку ризику інфікування ВІЛ, тестування на ВІЛ після отримання інформованої згоди і, в залежності від ступеню оціненого ризику, проведення короткого курсу (28 днів) антиретровірусної терапії (АРТ) з наданням підтримки і подальшого спостереження.

Хоч який ВІЛ і страшний, але при потраплянні в кров, він не починає в ту ж секундурвати пазурями організм на шмаття.

Для того, щоб почати потихеньку шкодити, вірус імунодефіциту має закріпитися, вбудувати свою генетичну інформацію в ДНК-клітини господаря, почати реплікацію… Якщо вчасно звернутись по допомогу – поширення вірусу можна зупинити.

Коли звертатися?
Чим швидше – тим краще. В ідеалі прийом ПКП потрібно починати протягом 2 годин після ймовірної передачі вірусу, але не пізніше 72 годин (трьох діб) після нього. Тут визначальну роль відіграє швидкість: чим раніше починається профілактика, тим вищі шанси вберегтися від ВІЛ.

Кому звертатися?

Від початку ПКП створювалась для зменшення загрози професійного інфікування у медичних працівників, рятувальників та правоохоронців. У подальшому список доповнили жертвами сексуального насилля та насильницьких злочинів. Зараз звернутись по допомогу може кожен, хто її потребує.

Куди звертатися?


До регіонального центру боротьби зі СНІДом. У Дніпрі він знаходиться за адресою вул. Бєхтєрєва, 1. Поточнити інформацію та знайти відповіді на питання можна за допомогою всеукраїнської гарячої лінії ВІЛ/СНІД: 0 800 500 451.

І що буде?

Буде 28 тижнів щоденного прийому препарату в один й той самий час.
Буде 4-6 тижнів очікування від закінчення курсу до вирішального тестування.
Можуть бути побічні ефекти у вигляді нудоти, слабкості, порушення сну, головного болю, блювання та діареї.

А ще буде шанс не дізнатися як це – жити з ВІЛ.


Препарати ПКП не проходили тестування на людях, адже контакт з патогеном – це завжди ймовірність, і перевірити чи спіткала халепа чи пронесло можна лише коли вірус розмножиться, а задача терапії – не допустити того самого розмноження. І дані не перевірити, і людей переколотити…
Але приблизна цифра все ж є. 
Дані, від яких відштовхується ВООЗ, базуються на дослідженнях на шимпанзе з вірусом SIV. Серед них, за умови прийому ПКП, захворюваність була менше на 81-89%. Це, звісно, не 100%, але, зважаючи на ризики та перспективи – шанс дуже непоганий і ним варто скористатися.
Про те, що таке доконтактна терапія (PrEP) та як її отримати читайте тут.
Якщо виникає потреба у правовій допомозі, звертайтесь за телефоном гарячої лінії до приймальні УГСПЛ на базі Правозахисна група “СІЧ”:

+38 097 383 36 09.

Бережіть себе та будьте здорові!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут