ПОДІЛИТИСЯ

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, по обидва боки лінії зіткнення під час бойових дій було пошкоджено чи зруйновано понад 50 тис. житлових будинків. Лише на підконтрольній території постраждали понад 20 тис. будинків. Оцінити ж збитки на окупованій території взагалі неможливо, оскільки до цих об’єктів не мають доступу ані представники місцевих органів, ані незалежні експерти.

Що ж робити людям, житло яких постраждало або повністю знищене внаслідок збройної агресії? На двух яскравих прикладах з нашої судової практики ми покажемо реальну ситуацію із захистом прав цивільних мешканців та можливі інструменти отримання компенсації за зруйноване житло.

До юристів Правозахисної Групи «СІЧ» звернулася Вікторія Іванцова з  м. Попасна Луганської області. 23 лютого 2015-го року в результаті сильного обстрілу її житло було вщент зруйноване. Снаряд потрапив просто у квартиру жінки, а відтак усі особисті речі, побутова техніка, меблі, одяг та матеріальні цінності були знищені.

Згідно ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, має здійснюватися за рахунок Державного бюджету України із наступним стягненням коштів з осіб, якими заподіяно шкоду. Однак, окремий Порядок, який би регулював цю процедуру,  так і не прийнято. 50-річній Вікторії Іванцовій, яка в одну мить втратила усе, що мала, не лишилося нічого іншого, як звернутися до суду.

– Ми звернулися до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої в результаті проведення АТО. Відповідачем виступала держава Україна, оскільки це передбачено вищезазначеною статтею Закону. Суд першої та апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги Вікторії у повному обсязі. Однак уже більше 2 років справа перебуває в касаційній інстанції. І скільки чекати рішення – невідомо, хоча всі мислимі строки уже порушені, – коментує юристка Громадської приймальні УГСПЛ на базі ПГ «СІЧ» Ксенія Онищенко.

Юристка готує  скаргу в інтересах Вікторії до Європейського суду з прав людини. Правова позиція ЄСПЛ ґрунтується на стверджені про абсолютну відповідальність держави, яка зобов’язана забезпечити у суспільстві мир і порядок, і відповідно – особисту та майнову безпеку людей, які перебувають під її юрисдикцією.

10 липня 2019 року Кабінет Міністрів України Постановою № 623 вніс зміни до Постанови № 947 “Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання”.  Жителі Донбасу тепер можуть отримати компенсацію до 300 тис. гривень.  Для цього їм потрібно звернутися до спеціально створених Комісій при обласних державних адміністраціях, які будуть обстежувати зруйноване житло та приймати рішення щодо компенсації. Однак , скористатися правом на отримання виплати зможуть не всі ВПО, а лише ті,які не покинули місця проживання, або перемістилися в межах району. Детальніше – у нашому матеріалі Компенсація за зруйноване житло: на що сподіватись переселенцям?

Вікторія Іванцова теж може скористатися цією можливістю і отримати компенсацію за зруйноване житло. Однак проблема полягає в тому, що Постанова № 623 передбачає лише грошову компенсацію, розмір якої не залежить від фактично завданих збитків та проведеної оцінки майна і становить не більше 300 тис. грн. Також вищезазначена постанова значно звужує коло осіб, які можуть скористатися компенсацією.

Право на отримання допомоги мають громадяни України, чиє житло було зруйноване та які залишилися на попередньому місці проживання або в межах відповідного населеного пункту. Вікторія, яка досі мешкає в Попасній, може претендувати на компенсацію, однак, її сума не покриє навіть третини завданих збитків. Тому її рішення – звертатися за компенсацією до ЄСПЛ.

А от пані Галина Єрмолова з Донецька уже не має права отримати таку компенсацію, оскільки її зруйноване житло залишилось на непідконтрольній території. Тож на сьогодні питання компенсації для постраждалих, які мешкають на тимчасово окупованій території і для внутрішніх переселенців державою не врегульоване. Ба більше – навіть в судовому порядку неможливо довести факт, що будинок Галини Єрмолової зруйнований. Тож єдиним виходом стала скарга до Європейського суду з прав людини.

– Якщо постраждалий вирішує отримати грошову компенсацію, то автоматично втрачає будь-яке право в подальшому звертатися до суду, або користуватися іншими програмами, які передбачають компенсацію за зруйноване та пошкоджене майно. Вважається, що держава уже сплатила за завдану шкоду, попри те, що ця шкода була у кілька разів більшою за суму компенсації, – додає Ксенія Онищенко.

У юриста та аналітика ГО «Правозахисна група «СІЧ» Віктора Філатова житло залишилося в окупованому Донецьку. Квартира не постраждала, однак Віктор не може нею користуватися. Він вважає, що необхідно врегулювати не лише питання компенсації за зруйноване та пошкоджене житло, а й за житло, яким неможливо користуватися. І у першому і у другому випадках, повинен існувати єдиний механізм компенсації, який буде чітким та зрозумілим.

– У своїх рішеннях влада намагається або самоусунутися від вирішення цієї проблеми, або приймає позицію стороннього спостерігача, покладаючи усю відповідальність на державу-агресора. При цьому Україна визнає ці території своїми, а, отже, повинна і піклуватися про права та законні інтереси громадян, у тому числі і про захист майнових прав, – вважає Віктор Філатов.

Вирішити цю проблему, на думку аналітика, може створення «фонду окупованого житла». ГО Правозахисна Група «СІЧ» активно розробляє цю концепцію, намагаючись втілити в ній реальні інструменти вирішення житлових проблем ВПО. Це державний фонд, який формується за рахунок житла на тимчасово окупованих територіях шляхом обміну на аналогічне житло на контрольованій території. Мета створення такого фонду – вирішення житлових проблем ВПО та впровадження додаткових гарантій захисту переселенців.

– У держави набагато більше шансів отримати компенсацію у міжнародному трибуналі, аніж у звичайного громадянина відстояти свої інтереси у ЄСПЛ. Тобто, це не тільки пришвидшить інтеграцію ВПО, а й покращить імідж країни, яка продемонструє повагу та співчуття до власних громадян, – вважає Віктор Філатов.

У подальшому Україна зможе використовувати «фонд окупованого житла» у міжнародних судах у якості доказу про шкоду, заподіяну російським агресором. Власну концепцію Віктор Філатов презентував на круглому столі УГСПЛ «Забезпечення ВПО, учасників АТО/ООС житлом: державні програми та ініціативи.

Нагадаємо, що Українська Гельсінська Спідка з прав людини підготувала звіт «Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту». В публікації експерти проаналізували існуючі механізми отримання компенсації за зруйноване майно, діючий механізм відновлення права власності, а також наявну судову практику національних судів у справах щодо отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно та практики ЄСПЛ в аналогічних міжнародних збройних конфліктах.

Матеріал підготовлений за підтримки Програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії».

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут