ПОДІЛИТИСЯ

Чи всі рівні перед законом: експерти називають цілу низку декларативних норм Основного закону. Юристи вважають, що все ж Конституція працює

Мабуть, кожен громадянин знає, що Конституція – це головний закон держави, що визначає взаємини народу і влади. У розмовах з представниками держорганів українці нерідко апелюють до Основного закону. При цьому часто стикаються з ігноруванням чиновниками норм Конституції.Втім, у більшості випадків громадяни самі винні в цьому. Згідно з опитуванням, проведеним минулого року Фондом Демініціативи імені Ілька Кучеріва, лише 11% громадян читали Конституцію України повністю. 47% опитаних взагалі не читали текст Основного закону, 32% знайомилися тільки з окремими розділами.Проте 81% громадян вважає, що органи держвлади і чиновники постійно або часто порушують Конституцію. Очевидно, що зазначена оцінка носить суто суб’єктивний характер: людині, що не знає своїх прав, насправді важко об’єктивно судити, порушені вони чи ні.Щоб отримати також суб’єктивну, але більш фахову відповідь на питання, чи дотримуються у нас в країні норми Конституції, сайт “Сьогодні” звернувся до експертів – юристів і політологів. Тобто до людей, які не тільки точно читали Конституцію, а й неодноразово стикалися з необхідністю застосування її норм на практиці. Ми попросили розповісти про “непрацюючі” норми Конституції, про те, що необхідно змінити і як.

Бездіяльність чиновників, затримка зарплат, погана екологія

На думку керівника і керуючого партнера юридичної компанії “Наказ” Філіпа Орлова, приклад положення, яке не працює – стаття 56 Конституції. У ній записано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю представників держави.

“Найчастіше порушення з боку посадових осіб виражаються в бездіяльності. Громадянин подає певну заяву, а йому відповідають текстом на дві сторінки, в якому реально відповіді немає. Конкретний приклад: ви як військовослужбовець хочете отримати квартиру, на яку за законом маєте право, але роками від вас вимагають щомісяця нові довідки”, – зазначає Філіп Орлов.

Реклама

 

Ще одна норма, яка, за словами юриста, практично не працює – ст. 50 Конституції (“Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди”).

“Все ж таки розуміють, яка ситуація з забрудненнями річок, з якістю води в містах, з “зашифрованими” написами на етикетках харчових продуктів і так далі…” – зазначає юрист.

Читайте також:Тест: Як добре ви знаєте Конституцію УкраїниНарешті, за його словами, право на своєчасну виплату заробітної плати також гарантоване Конституцією (ст.43), але вчителі іноді кілька місяців не отримують зарплату.

“Ніяких штрафних санкцій, які б автоматично нараховувалися, не передбачено. Так, вони мають право звернутися до суду, але чи будуть вони це робити, чи будуть вони потім працювати? Тому норма є, але вона не працює”, – вважає Філіп Орлов.

Є, на думку юриста, в Конституції і норми, які не відповідають реаліям.

“Наприклад: кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Разом з цією нормою можна згадати про достатній життєвий рівень та гідну заробітну плату. На жаль, ці норми мають більше декларативний характер. Всі ж розуміють, що на прожитковий мінімум прожити неможливо. Але, наприклад, розмір аліментів часто пов’язується з прожитковим мінімумом дитини. Припустимо, з 1 липня для дітей до 18 років передбачена сума у 2318 гривень“, – говорить Філіп Орлов.

“Досить” – це скільки?

У свою чергу партнер, адвокат АТ “Matviyiv & Partners” Ірина П’ятковська зазначає, що “працездатність” тієї чи іншої норми Конституції залежить не стільки від правової конструкції норми, скільки від бажання людини, покликаної її виконувати.

“Наприклад, дієвість норми ст. 59 Конституції (“Кожен має право на юридичну допомогу”. – Авт.) залежить від бажання слідчого під час проведення обшуку забезпечити особі право на адвоката і допустити його до проведення слідчої дії. Аналогічно, дієвість ст. 63 Конституції, яка передбачає право не свідчити проти себе і членів своєї сім’ї, також безпосередньо пов’язана з кмітливістю і волею слідчого. Від того, чи має намір він під час допиту і складання протоколу враховувати це конституційне право людини”, – зазначає адвокат.

Реклама

 

За словами П’ятковського, суд візьме до уваги подібні порушення і врахує їх при винесенні вироку. Але ось саме в потрібний момент (під час того ж обшуку або допиту) громадянин може залишитися без захисту, гарантованого Конституцією.Читайте також:Як Зеленський хоче змінити КонституціюАдвокат говорить також, що є норми Основного закону, що викликають питання.

“Наприклад, ст. 48 Конституції України гарантує кожному право на достатній життєвий рівень для себе і членів своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло. Однак далеко не кожен може цього досягти. Багато питань викликає критерій “достатності” в даному випадку. У ст. 49 Конституції України задекларовано, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Однак кожен з нас має можливість на власному досвіді переконатися в ефективності, доступності, а тим більше, безоплатності медичного обслуговування. Оскільки дійсно ніхто в державній або комунальній лікарні не оплачує чек за ту чи іншу медичну послугу…”- зазначає Ірина П’ятковська.

Як зазначає юрист, іноді норма Конституції України працює ефективно, а іноді просто є декларативною.

“Тоді ця норма (декларативна. – Авт.) немов зірочка сяє високо над нами, ваблячи досягти її. Однак за грамотного обґрунтування за порушення будь-якої норми Конституції України порушник все ж понесе відповідальність. Що можна розцінювати як те, що будь-яка норма працює, хоч і з запізненням”, – зазначає адвокат.

Непрацюючих статей – “віз і маленький візок”

Політологи і представники громадських організацій більш категоричні в своїх судженнях.

“Тут можна відповісти так: всі норми, що стосуються влади, а зокрема гарантій її діяльності, дотримуються по максимуму. Наприклад, стаття 80, яка звільняє народних депутатів України від юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах. Або інші статті, в яких закріплені повноваження посадових осіб або суддів. Більшість положень, що стосуються пересічних громадян, дотримується не завжди. В основному це стосується політичних прав громадян, права на приватну власність, на належні умови утримання під вартою і справедливий суд тощо”, – зазначає аналітик Громадської організації “Правозахисна група СІЧ” Віктор Філатов

Як приклад він назвав статтю 140 Конституції, яка гарантує право сільським жителям самим вирішувати питання місцевого самоврядування і об’єднуватися в територіальні громади.

“Насправді територіальні громади дуже часто утворюються всупереч волі селян місцевим керівництвом і орендарями сільськогосподарських земель. Отже, там, де влада має свій інтерес, там і високий рівень дотримання конституційних норм”, – зазначає аналітик.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов вважає, що з першого розділу Конституції (Загальні принципи) працюють статті 2 (Україна – унітарна держава), 5 (Носій влади – народ), 10 (про державну мову) і 20 (про держсимволи).

“Більшість статей не працюють. Наприклад, положення статті 1: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава”. Цей ідеал далекий від реальності. Стаття 13 – “Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству”. Але де-факто у нас не працюють механізми демонополізації”, зазначає Андрій Мартинов.

Не працює, на думку експерта, і ціла низка статей другого розділу (Права, свободи та обов’язки громадянина).

“Стаття 21. Громадяни де-факто не є рівними перед законом. Наприклад, за останні 30 років жоден топ-корупціонер не сів у в’язницю в Україні, а на “антикорупційні органи” витрачаються мільярди. Стаття 22. (При затвердженні нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Але всі антисоціальні реформи цю статтю вже порушили”, – зазначає Андрій Мартинов.

Право знати права

Юристи тим часом впевнені, що більшість норм все ж працює. Тільки потрібно їх знати і вміти грамотно застосовувати.

“Зі спілкування з клієнтами можу зробити висновок, що громадяни досить добре знають свої права. Але є інша проблема: вони часто не знають, як це конкретне право реалізувати або як його захистити. Також часто зустрічаю, що громадяни можуть не повною мірою розуміти, що означає те чи інше право. Простий приклад, Конституція України встановлює, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Всі розуміють, що при укладенні шлюбу ніхто не може їх до цього примушувати. Але коли виникає питання про розлучення, то багато хвилюються, якщо другий з подружжя проти розлучення. Клієнти кажуть “я не можу розлучитися, тому що він (вона) не дасть мені розлучення”, – розповідає Філіп Орлов.

Реалії сьогоднішнього дня такі, що, на жаль, правова культура громадян України є досить низькою, відзначає в свою чергу Ірина П’ятковська.

“Це величезний мінус для держави, яка в такому досить важливому соціально-правовому векторі своєї діяльності відверто не допрацьовує”, – каже адвокат.

При цьому Ірина П’ятковська нагадує, що право знати свої права і обов’язки також гарантоване Конституцією і є прямою нормою (ст. 57 Конституції).


Часом правоохоронці не тільки порушують конституційні права громадян на юридичну допомогу. Але й ідуть по відношенню до них на інші злочини:

Оригінал: https://www.segodnya.ua/ua/ukraine/konstituciya-ukrainy-ona-rabotaet-ili-net-1459997.html?fbclid=IwAR3IibUBVViXbYocGF6rr2yeZhmViCnMrhhe1CZeLbqUtIi89x7IrAK151E

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут