ПОДІЛИТИСЯ

25 березня Верховний Суд частково задовільнив касаційну скаргу переселенки Ніни Панфілової та зобов’язав державу сплатити їй компенсацію у розмірі 50 000 грн. Суди попередніх інстанції були категоричними і приймали рішення не на користь постраждалої.  Постанова ж Верховного Суду уже набрала чинності та оскарженню не підлягає.

Нагадаємо, 67-річна Ніна Панфілова з Шахтарська – одна з тисяч переселенців, чиє житло було ущент зруйноване внаслідок збройної агресії РФ. У ніч з 2 на 3 серпня 2014 року під час сильного обстрілу  у її квартиру потрапив снаряд. У цей час жінка переховувалася у підвалі. На щастя, ніхто з мешканців не постраждав, однак від масштабної пожежі квартира вигоріла ущент. За одну ніч Ніна Юріївна лишилася ні з чим…

Зараз жінка винаймає кімнатку у гуртожитку в Запоріжжі, а юристи Громадської Приймальні УГСПЛ на базі ГО «ПГ «СІЧ» захищають її права на компенсацію у суді. Підстави для такої компенсації у жінки, звісно, є і ми писали про це у  попередній публікації. Однак, рішення суду не задовольнило ані юристів, ані саму постраждалу.

Коментар юристки Марини Кіптілої:

– За понад 5 років військових дій на Сході держава не розробила дієвого механізму надання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно. Зміни до «Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання» фактично є дискримінаційними, оскільки не розповсюджуються на вимушених переселенців та осіб, майно яких лишилося на непідконтрольних територіях. Також вони не забезпечують навіть мінімальних гарантій відновлення права власності, адже сума відшкодування обмежується 300 тис. гривен.

Виплата компенсації за зруйноване майно також ускладнюється і відсутністю єдиного реєстру зруйнованого майна та підрахунку бюджетних коштів, необхідних для виплати компенсації.

Саме про відсутність механізму компенсації за зруйноване або пошкоджене майно і йдеться у постанові Верховного Суду у справі Панфілової, і, як наслідок – відсутність законних очікувань на таку компенсацію.

Так, у рішенні Верховного Суду йдеться, що у законодавстві України відсутня не лише процедура виплати відшкодування, але й чіткі умови, необхідні для заявлення майнової вимоги до держави.

При ухваленні рішення Верховний Суд посилається на п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 24.04.2014 року у справі «Будченко проти України». У ньому Страсбурзький Суд  погодився, що у цій справі вимога існування компенсаційного механізму переслідує законну мету – захист майнових прав роботодавця заявника. Інакше кажучи – немає механізму – немає й виплат.

Пенсіонерка Ніна Панфілова отримала аж у 10 разів менше тієї суми компенсації, яку просила у суді. Зараз у справі пані Панфілової юристи Правозахисної групи «СІЧ»  вирішують питання про доцільність подання скарги до ЄСПЛ.

 

2 КОМЕНТАРІ

  1. Компенсувати треба, сума знущальницька. Механізм підрахунку законних вимплат є.
    Середня вартість новобудови у регіоні ( а це неокупована територія Донецької області, 12 446 UAH/кв.м) множиться на втрачену житлову площу. Перший орієнтовний підразхунок такий. Хай ватість буде навіть найменша, як на 1 мешканця. Основні різні варіанти – а) соціальна норма 33 м2 на одного самотньо проживаючого мешканця або б) по Житловому Кодексу 13,65 кв.м. на одну особу + 10 м2 кімнати на сім’ю. Мінімально ця жінка мала б отримати 410 718 грн. (15 212 дол) чи при другому варіанті 294 348 грн (10 900 дол). Курс 1:27
    Джерело: наказ Мінрегіону від 06.12.2018 за №335 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», Житловий Кодекс, ДБН В.2.2-15:2019

    • Повністю погоджуємося. Це дійсно знущальна практика, повинні бути внесені зміни до законодавства і врешті розроблений дієвий механізм компенсації.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут